Вітаємо нашого колегу - видатного українського письменика і поета Олексу Різничеко з обранням його Почесним членом АЛБ "Буджак"!
1960 року, 12 червня
написане у концтоборі:
***
Лапате листя клену
схилилося до мене,
я кленом цим зеленим
вквітчав свою постіль.
В цей тихий вечір синій
я знов до тебе лину,
далека Україно,
і знов молю - ПРОСТИ!
Прости, моя кохана,
страднице безталанна,
вовіки нездоланна,
дорожча за життя,
що я не знав про тебе
що я не чув про Тебе,
не бачив те, що треба,
за купою сміття.
Тепер я бачу, ненько,
твої хати біленькі
твої річки бистренькі,
степи твої й поля,
козацькії жупани,
сміливі отамани,
твої відкриті рани,
страдалице моя...
А я співав про квіти,
про сум душі своєї,
і мову, рідну мову
вже починав втрачать!
Дозволь же над тобою,
над долею твоєю
оновленому серцю,
коханая, ридать.
А чи треба ридати? Чи щось інше
необхідно робити?
Такі питання, сміючись і
дещо кепкуючи з мене,
почали ставити мені мої
нові товариші по неволі.
12 червня 1960р.
Олекса Різниченко