Вітаємо нашого колегу -  видатного українського письменика і поета Олексу Різничеко з обранням його Почесним членом АЛБ "Буджак"!

1960 року, 12 червня

написане у концтоборі:
 ***

Лапате листя клену
схилилося до мене,
я кленом цим зеленим
вквітчав свою постіль.
В цей тихий вечір синій
я знов до тебе лину,
далека Україно,
і знов молю - ПРОСТИ!

Прости, моя кохана,
страднице безталанна,
вовіки нездоланна,
дорожча за життя,
що я не знав про тебе
що я не чув про Тебе,
не бачив те, що треба,
за купою сміття. 

Тепер я бачу, ненько,
твої хати біленькі
твої річки бистренькі,
степи твої й поля,
козацькії жупани,
сміливі отамани,
твої відкриті рани,
страдалице моя...

А я співав про квіти,
про сум душі своєї,
і мову, рідну мову
вже починав втрачать!
Дозволь же над тобою,
над долею твоєю
оновленому серцю,
коханая, ридать.
 
А чи треба ридати? Чи щось інше

 необхідно робити?
Такі питання, сміючись і

 дещо кепкуючи з мене,

почали ставити мені мої

нові товариші по неволі.

12 червня 1960р.

Олекса Різниченко