(…шёл 21-й год Независимой украинской культуры, -

впереди маячило светлое будущее капитализма…)

КУЛЬТУРНА ГУМОРЕСКА

«Нині культура в Україні (дійсна культура,

не путати з ерзац-макулатурою

–шоу-бизнесом)  –  падчерка на задньому дворі…»

                           (ремарка)

Вже й не знаю,- що казать –

Друзі мої любі! -

Ми із кумом, то ж у двох,

Працюємо в клубі…

Клуб великий, як палац,

Дім культури зветься, -

Вмикнеш світло, воно ж, -  кланц! –

Тут же відмикнеться…

Позіпсовані стільці,-

Наче рилась курка,-

Фарба сиплеться з ганців,

Збита штукатурка.

Весить занавес кулём,

Все в критичнім стані,

І підлога вся горбом,

Як при бомбуванні.

Люстра, - ось-ось упаде!

Мекають всі двері…

Бідолашний дах тече

(Наче із паперу).

Може тут якийсь підвох,

Друзі мої любі?!

Ми ж із кумом, то ж у двох

Працюємо в клубі.

І чому таке лайно, -

Ця розруха крайня?

А тому що живемо

Без фінансування…

Відчуваємо отут

Ми себе, як «лохи»,

Бо ремонт робив держбут

За царя Гороха.

Де вина, чия вина??

Може, прийде путнє,-

Келих вип^/ ємо вина

За «світе майбутнє»!..

Павло Антонів-Дністров, АЛБ «Буджак», 2012р.