22:17 Олексію Ступаку - 85! | |
З Ювілеєм, Олексій Тимофійович!
Правління і вся АЛБ "Буджак" приєднується до всіх найкращих привітань з 85-річним Ювілеєм на адресу члена правління АЛБ "Буджак", генерал-хорунжого українського козацтва Олексія Тимофійовича Ступака!
Щастя, здоров'я, благополуччя і виконання надій, дорогий ОЛЕКСІЙ ТИМОФІЙОВИЧ! Та Многая, Многая, Многая літа!  "Слово Придністров'я" №11 , 23 марта 2023 г.
З нагоди 85-річного дня народження Олексія Тимофійовича СТУПАКА - головного отамана Білгород-Дністровського окружного козацького товариства Всеукраїнської академії культурної спадщини українського козацтва, генерала-отамана (Із автобіографічного нарису) 1938 року в день 22 березня орбіти зірок та планет зафіксували в своєму гороскопі народження Олексія, сина Тимофія Ступака і Єфросинії, за дівочим призвіщем Брославська. Місце народження відбулося на хуторі Червоний Яр, який находиться на 109 км. траси Одеса-Київ, поряд з містом Ширяєво. Отак з висоти вісімдесяти п'яти десятиліття я дивлюсь на своє минуле, якого вже не повернути. Але воно повертається в пам'яті, в спогадах у віках і датах дитинства, юності, одруження і воно повертається в моїх дітях та онуках, у справі, яку я робив, роблю і, дасть Бог, буду робити на користь суспільству, незалежної держави, ім'я якої титульне для мене, бо я українець з дідів, прадідів з глибини століть, доки знала усе моя велика рідня на цій славній багатій і водночас бідній землі. На викладацькій роботі 24 роки намагався готувати спеціалістів обліково-економічних та управлінських дисциплін в поєднані з умовами планової і ринкової економіки. За моєї ініціативи була створена громадська організація захисту прав спожи-вачів і потерпілих вкладників з назвою «Захист». В організацію об'єдналися 5350 вкладників, здебільшого то були соціально знедолені верстви населення - пенсіонери, інваліди. 30 років боротьби за правду, осмислюючи стан речей в тодішньому суспільстві, я не бачив іншого способу переломити хід суспільного життя ніж створення умов для відродження козацької спільноти, з її демократичними істинно народними інститутами, загальною виборністю і представницькими радами. Це переконання я отримав давно, але особливо актуальним для мене воно стало у 1992 році, коли я зблизився із своїми однодумцями - Іваном Діордицею, Борисом Устименком, Михайлом Скляренком. Паралельно на Задністров'ї ширився козацький рух, який очолював Леонід Городецький із своїми сподвижниками Іваном Тищенком (Салгани), Валерієм Тимофеєвим (Адамівка), Павлом Смаглієм (Старокозаче), Василем Чумаченком (Гончарівка) і багатьма іншими, які первісно об'єдналися у козацькому товаристві. З часом, я познайомився з справжнім народним козацтвом, яке сповідувало давні звичаї та традиції українських Задністрових козацьких формувань. Мій хист, моя звичка доводити почату справу до кінця, не могли не прислужитися Кошовому міському товариству. Сьогодні, мене тішить лише один факт, що жодна жертва не буває даремною. Не той козак, що себе таким називає, а той, кого величають козаком і хто таким є насправді. З повагою, Олексій Ступак    | |
|
| |
| Всего комментариев: 0 | |