30.08.2019г.
(25.02.1871-01.08.1913)
"Тепер я над лиманом Дністровським..."
- под таким заглавием-цитатой 28.08.2019г. в краеведческом музее с.Шабо прошло заседание литературно-художественного совета музея, посвящённое одной из знаменательных страничек истории села, а именно, - пребыванию в нём в 1891 году с 19 августа по 8 сентября украинской поэтессы Леси Украинки .
В заседании приняли участие начальник управления ОКМиС Шабской ОТГ Д.Корчагина, зам по учебной работе Д.Доброва; председатель АЛБ "Буджак" И.Параденко, чл. АЛБ и ЛС "Буджакская лоза" ДК Шабо поэтессы Н.Кобзева-Линс, О.Хорощенко; представители общественности; работники музея.
С докладом перед собравшимися выступила директор музея Л.Чекмарёва, которая представила материалы и подробно рассказала о пребывании поэтессы в Шабо. Значительное место в экспозиции, посвящённой этой теме занимают художественные работы студентов художественного факультета Южно-украинского национального педагогического университета им. К.Ушинского. Работы посвященные Л.Украинке, которые они в своё время подарили музею, радуют глаз.
Разговор коснулся творчества поэтессы, её тесных связей с творческим бомондом Одессы тех лет, проблем со её здоровьем и методов лечения, которые ей рекомендовали специалисты, и которые она с успехом опробовала в Шабо.
Затем слово взяла член АЛБ Наталья Кобзева-Линс, которая рассказала о своей работе над презентацией посвящённой Л.Украинке, зачитала известное стихотворение поэта П.Антонова-Днестрова, посвящённое пребыванию поэтессы в Шабо.
УКРАЇНКА В ШАБО
( 1891рік )
До 135-тої річниці з дня народження видатної
української поетеси Лесі Українки .
Над Шабо сяють Лесіни світанки –
Гуло під сонцем й тут її життя;
Вона тоді в Тардановій альтанці,
Тут мріяла про краще майбуття.
Крутились в танці виноградні лози
Та сонце пробивалося з-за хмар.
Гули по Україні люті грози
Та в них свободи визрівав нектар!
Буджацький край, - яких зазнав історій!
Було тут все в шляхах тисячоліть…
Було цвітіння і невщухне горе,
І золото знисходило на мідь.
З рабами з Риму йшли галери з грабу,
Колись із Херсонесу та Керчі,
І вабили в просторі скіфські баби
Та кимерійські чулися мечі.
Які над степом виноградні зорі!
Але гуде тисячоліть народний рух…
Писала Леся „Подорож до моря”, -
На волі у легенях чистий дух.
Над Шабо сяють Лесіни світанки –
Гуло під сонцем й тут її життя;
Вона тоді в Тардановій альтанці,
Тут мріяла про краще майбуття!
Павло Антонов-Дністров, 2004г.
Очень трогательное, своё, прочитала и чл. АЛБ "Буджак" поэтесса О.Хорощенко:
* * *
Л.Украінке
Я не скаржусь, - ні не скаржусь
На свою нелегку долю,
І навряд чи я відважусь
Замінить полоном волю.
Протягну свої долоні
Я назустріч ясним зіркам,
Чи то птах в зеленій кроні
Пісню вільную процвінькав.
Ти пробач мене коханий,
Що тебе я не благаю,
Не держу тебе старанно,
Вільним птахом відпускаю.
Ти не думай, що не треба
Серцю спалаху кохання,
Твої очі – дивне небо,
Випромінюють благання.
Але я напевно знаю,
У полоні – не співати,
Маю я одне прохання, -
Дай на волі політати.
Ольга Хорощенко, 2010р.
Л.Чекмарёва вкратце представила новую выставку художественных работ украинских художников, размещённую в музее. Картины для неё любезно предоставила коллекционер Лилия Климова. Хозяйка коллекции подробно рассказала об авторах и их картинах. Было высказано пожелание о создании постоянно-действующих образо-творческих выставок разных направлений на базе музея.
Кроме основной литературной темы заседания, разговор коснулся проблем и планов работы музея на будущее. Работниками музея готовятся к показу новые экспонаты и экспозиции, которые будут размещены в ещё одном зале музея, в чём начальник управления ОКМиС Шабской OTГ Д. Корчагина пообещала всемерное содействие от Шабского сельсовета.
Contra spem spero!
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть — і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей —
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
Леся Украинка, 02.05.1890р.
Буда Жакский, АЛБ "Буджак", 30.08.2019г.
фото Ли Манский:
| 
