УКРАЇНКА В ШАБО
До 135-тої річниці з дня народження видатної української поетеси Лесі Українки .
(В 1889 і в 1891 Леся Українка перебувала в Шабо)
Над Шабо сяють Лесіни світанки –
Гуло під сонцем й тут її життя;
Вона тоді в Тардановій альтанці,
Тут мріяла про краще майбуття.
Крутились в танці виноградні лози
Та сонце пробивалося з-за хмар.
Гули по Україні люті грози
Та в них свободи визрівав нектар!
Буджацький край, - яких зазнав історій!
Було тут все в шляхах тисячоліть…
Було цвітіння і невщухне горе,
І золото знисходило на мідь.
З рабами з Риму йшли галери з грабу,
Колись із Херсонесу та Керчі,
І вабили в просторі скіфські баби
Та кимерійські чулися мечі.
Які над степом виноградні зорі!
Але гуде тисячоліть народний рух…
Писала Леся „Подорож до моря”, -
На волі у легенях чистий дух.
Над Шабо сяють Лесіни світанки –
Гуло під сонцем й тут її життя;
Вона тоді в Тардановій альтанці,
Тут мріяла про краще майбуття!
Павло Антонов-Дністров,2004г.
В 2004г. украинская актриса Раиса Недашковская посвятила свой гастрольный тур Л.Украинке.
В том числе выступила в ДК с.Шабо, где в своё время бывала поэтесса.
На снимке - директор ДК с.Шабо Игорь Параденко и Народная артистка Украины Раиса Недашковская. Зима 2004т.
* СПРАВКА
В последние дни мая 1891года Леся с мамой и сестрой Ольгой выехали из Колодяжного в Крым - Евпаторию. В письме к Михаилу Ивановичу Павлику Леся пишет «... але судилося інакше: півтора місяці я жила в Євпаторії і вже почала робитись на людей похожа, але за два тижні до кінця сезону заслабла на тиф і, ледве що встала після нього, виїхала з Євпаторії, а проснулась трохи ближче до нашої сторони – власне, опинилась у Бессарабії. Отже, тепер я над лиманом Дністровським біля міста Акерману ...»
В нескольких километрах от города была швейцарская колония Шаба. В то время, Шаба все больше приобретало значение курорта. Сведения о целебных свойствах некоторых сортов шабского винограда были известны еще в І половине ХІХ века, далеко за пределами самой колонии. Там, у внучки основателя Шаба Луи Тардана, Елизаветы Карловны Тардан и поселилась поэтесса.
Близость лимана и моря, степной воздух, обилие винограда и солнца благотворительно влияли на ее здоровье. Чем были заняты дни у Леси?
« Жити тут нічого собі, тільки досить скучно...; Купатись залишила ходити, бо тутешнє купання, а надто ходьба до лиману дуже поганий вплив мають на мою ногу, отже я думаю або дуже рідко, або й зовсім не ходити купатись. Врешті, маюся добре і так, як ніде не ходжу, то нога не болить...; поки ще не пишу, теж ради сеї ноги, аби вже її не розтроюджувати, сидячі при столі; тільки й роботи, що вишиваю та читаю».
Скрашивают однообразие Лесиной жизни приезды гостей. В Шаба ее навестил корифей украинской классической музыки Николай Лысенко. В подарок он привез цитру – старинный музыкальный инструмент, который имеет плоский деревянный корпус неправильной формы, поверх которого натянуто от 30 до 45 струн. В домах швейцарских колонистов были разнообразные инструменты. В часы отдыха швейцарцы музицировали, они любили музыку и знали в ней толк: шабский духовой оркестр по праву считался лучшим в уезде. Возможно, в день приезда Николая Лысенка в доме Елизаветы Тардан зазвучал рояль. Ведь Леся так любила его романсы.
Прошлое Южного Приднестровья отражено во многих песнях, думах, преданиях поэтессы. Более тропа Лесиной жизни не проходила через нашу Бессарабию, ее влекли более экзотические места, где она пыталась найти покой своему измученному болезнью телу.