История создания АЛБ "Буджак" - историческая справка  Международные связи АЛБ - благодарность Императора Японии
Гимн Белгорода-Днестровского -  один из символов города

Сегодня - Saturday 21 October -    День Трафальгарского сражения. День сладостей в США. Международный кинофестиваль «Золотой Апельсин» в Анталье. День яблока. Начало месяца. 21 октября в народном календаре Трифон и Пелагея Сафар. 1520 Магеллан открыл пролив, названный впоследствии Магеллановым. 1805 Произошло Трафальгарское сражение. 1997 Учреждена Литературная премия Александра Солженицына. 

Наши авторы




    

Ирина Тома - истинно бессарабская пэтесса. Победитель ІІІ-го Литературного конкурса им. П.Наниева "Бессарабская лира" 2011. Член АЛБ "Буджак".

Родилась 21 мая 1983 года в селе Долиновка Белгород-Днестровского района Одесской области. В 2002 году окончила Белгород-Днестровскоепедагогическое училище, а в 2006 году - историко-филологический факультет Одесского педагогического университета им. К.Д.Ушинского.
  Ныне работает учителем в Долінівській СОШ.
Призер конкурса «Талантливая молодежь Одесской области 2011г.»,победитель литературного конкурса «Бессарабская Лира».
Автор сборников «Изменчивый мир», «Воскресайте, люди!», «Червонi грона».
С 2015 года - член Национального союза писателей Украины.
 

 

ДВА КРИЛА IРИНИ

 

    Талант сам не ходить, вiн пару водить... Так само сталося iз недавньою студенткою, а нинi вчителькою у рiдному селi Долинiвка Iриною Томою. 
    Я читав принесений авторкою рукопис, а очi мимоволi тiшилися-милувалися графiчними шедеврами, вкладеними помiж поезiями. 
Саме отак, двома джерельцями, виливалося-вихлюпувалося багатство, народжуване у душi юної дівчини. Отак, двома руслами, i потече воно у свiт, у душу читача.
    Родюча душа у поетеси-хуцожницi, як є плодючою ота благословенна одеська земля праукраiнська, яку вона дiвчинкою сходила «малими босими ногами». Сама поетеса у вiршi «Лiтнiй вечiр» розкривас, пояснює тайну народження своїх поезiй: 
       Коли достигле в полі жито 
       Щось мрiє тихо у пiвснi. 
       Коли душа бажає жити  
       І лити в далечiнь пісні. 
    Ірина щаслива тим, що народилася i виросла там, «де поле без краю зелене»: 
       Я люблю свое село 
       У осiннiй барві. 
       Нiби з золота воно 
       І напрочуд горне. 
    Цiкавi, пронизливi її рядки про любов-кохання, про еднання душ. Поетеса тiльки починає життя. ЇЇ зачудування баченим, чутим, пережитим вилилося у гарнi поетичиi рядки. У дивнi, примхливi малюнки. 
    Два крила у натхнення Ірини Томи. 
Два сини народилися у неї перед Новим 2007 роком, пiд час пiдготовки цiєї збiрки поезiй.
Тож хай полiт Iрини у свiт краси i вроди буде сильним, красивим, легким. І натхненно-радiсним!

               
  Олекса Рiзниченко, поет, 
лауреат лiтературних премiй iм. П. Тичини, К.Паустовського, Т. Мельничука.

 

 


 

 

    Мiнливий свiт


Мiнливий свiт, мiнливi люди —
Це так було. І завжди буде?
Хто вчора ласо розмовляв,
Той вже сьогоднi вiдвернувся,
І робить вигляд, що й не знав
І про добро людське забувся.

Мiнливий свiт, мiнливi люди —
Це так було i, мабуть, буде.
Сьогоднi люди вихваляють,
А завтра можуть проклинать —
У цьому вигоди шукають,
Готовi iнших затоптать.

Мiнливий свiт, мiнливi люди —
Це так було i, мабуть, буде...
І тiльки дурень галасливо
З себе розумника вдає,
Вiн винуватить всiх крикливо,
А сам нi меле, нi кує.




 

 
 


логотип© alb-budjak