(…шёл 22-й год Независимой украинской культуры, -
впереди маячило светлое будущее капитализма…)
КУЛЬТУРНА ГУМОРЕСКА
«Нині культура в Україні (дійсна культура,
не путати з ерзац-макулатурою
–шоу-бизнесом) – падчерка на задньому дворі…»
(ремарка)
Вже й не знаю,- що казать –
Друзі мої любі! -
Ми із кумом, то ж у двох,
Працюємо в клубі…
Клуб великий, як палац,
Дім культури зветься, -
Вмикнеш світло, воно ж, - кланц! –
Тут же відмикнеться…
Позіпсовані стільці,-
Наче рилась курка,-
Фарба сиплеться з ганців,
Збита штукатурка.
Весить занавес кулём,
Все в критичнім стані,
І підлога вся горбом,
Як при бомбуванні.
Люстра, - ось-ось упаде!
Мекають всі двері…
Бідолашний дах тече
(Наче із паперу).
Може тут якийсь підвох,
Друзі мої любі?!
Ми ж із кумом, то ж у двох
Працюємо в клубі.
І чому таке лайно, -
Ця розруха крайня?
А тому що живемо
Без фінансування…
Відчуваємо отут
Ми себе, як «лохи»,
Бо ремонт робив держбут
За царя Гороха.
Де вина, чия вина??
Може, прийде путнє,-
Келих вип/ ємо вина
За «світле майбутнє»!..
Павел Антонов, АЛБ "Буджак", 2005г.